• Політика
• Економіка
• Суспільство
• Економіка
• Суспільство
• Освіта
• Медицина
• Культура
• Спорт
• Кримінал

Серпень 06,2010

Кулинці — 225!

Гортає час сторінки літа. Незвично спекотними днями позначив свої володіння цьогорічний липень. Для жителів села Кулинка він цього року теж особливий. Село відзначало свій 225-ий день народження.

Села, як і люди, мають свої біографії, свій неповторний життєвий шлях. Понад два століття (перша письмова згадка про село — 1785 р.) чарує Кулинка людський зір зеленими пагорбами, гомінкими потічками, мальовничим лісом. Пливли роки за обрій і кожен залишив свій слід. Зосталися про село спогади, омережані віковою історією, які трепетно зберігає у своїй сільській бібліотеці Ганна Йосипівна Угач. Саме тут ви дізнаєтеся про історію виникнення села, чим воно славилось, які мало традиції. Бо багата на події історія села: панували на кулинецьких землях і поляки, і австрійці. Одні держави розпадалися, інші міцніли і захоплювали землі слабших сусідів. Та, не зважаючи ні на що, село народжувало дітей, простувало у майбутнє.

Непомітно відходять покоління за поколіннями. А Кулинка стоїть, живе розміреним ритмом. Живуть кулинчани тут від діда-прадіда, дорожать не лише своєю честю, але й честю громади. Недаремно ж кажуть, що від від доброго коріння, добре й насіння. Працюють на землі, займаються господарством. Люблять своє рідне село і виховують цю любов до рідного у своїх дітей. Охайні вулички, прибрані садиби, чепурні хатинки, які ваблять зір квітами та садами. Є навіть сучасні новобудови, бо частина молоді все таки повертається жити у рідне село. Не заростають бур’янами поля біля Кулинки, оскільки відчувають турботливу людську руку. Добру традицію працювати на рідній землі продовжує фермер Микола Бучак. Ця праця вимагає особливого ставлення і терпіння, але є найпочеснішою і найблагороднішою.

Як і личить справжнім українцям, жителі Кулинки — артистичні, талановиті, співу. Після натруджених робочих буднів збирає співочу частину села у старенькому Народному домі пісня. Саме тут кулинчани проводять своє дозвілля, організовують свята, урочистості, концерти. Тут поміщаються і сільська бібліотека, і місцевий ФАП.

Щоб відсвяткувати ювілей села 25 липня, у цьому маленькому приміщенні зібралася лише частина жителів села, бо іншу частину жителів помістити було просто неможливо. Кулинчани зібралися у такому вузькому колі, щоб, попри всі проблеми, які існують у селі, висловити шану і любов до своєї маленької батьківщини, оспівати її красу та неповторність, привітати один одного із ювілеєм села. Концертна програма, складена директором Народного дому Мирославою Чорній , відображала співочу натуру жителів села, адже співають у Кулинці цілими родинами (Василишини, Барнасі). А яке ж свято без гостей? Ними стали учасники художньої самодіяльності с. Степанівка та с.Завадка. Гості і подарунки з собою привезли: пісні, гуморески, жартівливі сценки. Але найбільше раділи кулинчани присутності на святі інших гостей — голови районної ради Василя Прокопіва та голови райдержадміністрації Василя Качмаря. І подарунки від них не забарилися — матеріали для перекриття даху Народного дому, які обіцяли Кулинці найближчим часом, а також шкільний автобус, щоб довозити дітей до школи і назад.

Згадую мрії випускників Зборянської школи, які живуть у Кулинці: щоб був сучасний новий Народний дім, без запізнень і по графіку їздив красивий рейсовий автобус, була своя школа, поремонтована дорога, щоб в сільському магазині можна було купити все необхідне і щодня привозили свіжий хліб. Звичайно, як і в кожному селі, у Кулинки є багато невирішених проблем. І вирішити їх неможливо зразу. Але мріяти треба. І сподіватися, що проблема вимирання малих сіл не торкнеться Кулинки.

Відправити другу | Версія для друку |